маса

(лат. < грец. — тісто, брила)

Кількість речовини, з якої складається тіло, або добуток об'єму на щільність. В мистецтві поняття маси розглядається на базі асоціативного сприйняття:

1. В образотворчому мистецтві є однією з категорій формоутворення. Визначає монолітне з'єднання частин, зорову цілісність рівноцінних форм. Оперування маси притаманне стародавнім культурам Єгипту, Дворіччя і Месопотамії, Індії, Центральної і Південної Америки, тоді як в античності почало переважати їх зорове розчленування. У подальшому застосування принципів формоскладення (пластичності) і формовирахування (конструктивності) дозволило художньо перетворювати зображальний простір, наділяючи його відповідно трактованими масами, досягаючи в одних випадках їхньої монолітності, в інших — розчленованості.

2. В архітектурі маса це — обсяг заповнений матеріалом. Щільність останнього визначає ваговитість (вагу), яка поряд з обсягом складає основну особливість маси. Її відмінності також зумовлюються:

а) фізичними розмірами;

б) розподілом по трьом координатам, внаслідок чого максимальними виявляються ті, де координати мають рівну величину (куб, куля тощо), а мінімальними — форми, що наближаються до лінійності чи площинності;

в) характером простору, що обіймає тіло;

г) особливостями обробки поверхні, її фактурою, кольором.

Протягом тисячолітнього розвитку сформувались наступні різновиди архітектурної маси, яким притаманні певні риси:

маса абстрагована — геометрично спустошена у вигляді гладеньких поверхонь, обмежених відверненими лініями. Характерна для багатьох стильових напрямків і течій XX ст.

маса аналітична — характерна розчленуваннями, виконаними залежно від дії реальних конструктивних сил (підтримки, спирання, розтягу, навантаження, розпору, тощо) або відповідного їх зображення.

маса дематеріалізована — така, де відсутня ваговитість через численні орнаментальні мотиви на площині, облицювання такими матеріалами, які свідчать про відсутність ваги, розмірів тощо. Характерна для багатьох пам'яток мусульманського зодчества.

маса ілюзорна (ілюзійна) — змінює уявлення про фізичні функції і призначення форми. Внаслідок насичення скульптурою або живописом, пластичним розчленуванням може створюватися враження розчинення маси у навколишньому середовищі, а також параметрів не лише стіни, а й того простору, який вона обмежує.

маса косна — відсутність вражень органічного зростання або розчленування на несучі й несомі. Їй притаманні інертність, покій.

маса органічна — уподібнена живому організму, рослині. Характерні зростання безпосередньо із землі, відсутність геометричних узагальнень і насамперед членувань, які б свідчили про фізичну роботу конструкцій. Похідне поняття — масив, що означає зорову обважнену масу з неясними членуваннями, реальну або ілюзорну ваговитість.